•  До складу соціально- психологічної служби входять:

  • заступник директора з виховної роботи;
  • соціальний педагог;
  • практичний психолог;
  • педагог- організатор;
  • медична сестра;
  • класні керівники.

  Соціально- психологічна служба – це спільна діяльність психолога та соціального педагога.

    Основне призначення служби- психологічний і соціальний супровід дитини, надання їй психологічної, соціальної допомоги, вміння організувати її навчання, виховання, реабілітацію і адаптацію в суспільстві.

  Мета: сприяння розуміння дітьми через просвітницьку роботу переваг здорового способу життя, формування принципів здорового способу життя, стимулювання до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції, визначення шляхів позитивної соціалізації молоді, здобуття знань, умінь і навичок здорового способу життя та відмова від негативної поведінки, виховання та розвиток творчої особистості, гідного громадянина України.

  Основним завданням служби є забезпечення процесу соціалізації учнів у навчально- виховній діяльності, захист їхнього психічного, фізичного, соціального і духовного здоровۥя, сприяння педагогічно доцільному і безконфліктному входженню молодої людини у світ дорослих, підготовка до самостійного життя в суспільстві, попередження і педагогічна корекція вад та відхилень розвитку особистості.

Основні завдання психологічної служби

Основні завдання психологічної служби полягають у:

• сприянні повноцінному розвитку особистості, учнів на кожному віковому етапі, створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;

• забезпеченні індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення;
• профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному і психофізичному розвитку учнів.

  Основними видами діяльності психологічної служби є:

• діагностика – психологічне обстеження учнів, їхніх груп та колективів, моніторинг змісту і умов індивідуального розвитку учнів,  визначення причин, що ускладнюють їх розвиток та навчання;
• корекція – здійснення психолого-медико-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, схильності до залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально корисної життєвої перспективи;
• реабілітація – надання психолого-педагогічної допомоги учням, які перебувають у кризовій ситуації (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо), з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності;
• профілактика – своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі;
• прогностика – розробка і застосування моделей поведінки групи та особистості у різних умовах, проектування змісту і напрямів індивідуального розвитку учнів і складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп та міжгрупових відносин.

Соціальний педагог у своїй діяльності виконує такі функції:

– діагностичну:
вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку учнів (вихованців), мікроколективу (класу чи референтної групи), шкільного колективу в цілому, неформальних молодіжних об”єднань; досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім”ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу в мікрорайоні та джерела негативного впливу на дітей та підлітків;
– прогностичну:
прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості учня чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості;
– консультативну:
дає рекомендації (поради) учням, батькам, вчителям та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу дитячим, молодіжним об”єднанням, дітям, підліткам, які потребують піклування чи знаходяться у складних життєвих обставинах;
– захисну:
забезпечує дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представляє їхні інтереси у різноманітних інстанціях (служби у справах неповнолітніх, міліції, суди тощо);
– профілактичну:
переконує учнів в доцільності соціально значимих норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя, сприяє попередженню негативних явищ в учнівському середовищі;
– соціально-перетворювальну:
надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб учнівської молоді; здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально-незахищених категорій дітей; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді;
– організаційну:
координує діяльність та взаємодію усіх суб’єктів соціального виховання; сприяє соціально корисній діяльності дітей і підлітків; формує демократичну систему взаємостосунків в підлітковому середовищі, а також серед дітей і дорослих.
Специфіка функцій соціального педагога потребує безперервного самовдосконалення, широкої поінформованості, обізнаності, ерудиції, глибоких спеціальних знань. Соціальний педагог маєбути цікавим для оточення.
На відміну від звичайного педагога у навчальному закладі, в роботі соціального педагога першорядну роль відіграє не навчальна, а виховна функція, функція соціальної допомоги і захисту.

Як допомогти дитині пережити втрату? 

Як підтримати дітей під час війни | Безпечний простір

Як стрес впливає на навчання дітей | Безпечний простір

Поради батькам